Конкурентні стратегії бізнес-суб’єктів у системі дистрибуції товарів

Анотація

Вступ. Світовий та український досвід сформував певну систему знань про теоретичні засади, закономірності розвитку і принципи організації дистрибуції на товарних ринках. Достатньо широко досліджені маркетингові, логістичні, комерційні, технологічні аспекти дистрибуції. Водночас у науковій літературі бракує фундаментальних досліджень про організаційно-управлінські аспекти дистрибуції, зокрема немає наукових розробок стратегічного розвитку системи дистрибуції в контексті формування сучасних організаційних форм і моделей на інноваційних засадах.
Мета статті полягає в обґрунтуванні підходів до стратегічного розвитку бізнес-суб’єктів у складі нових моделей системи дистрибуції, побудованих на засадах інтеграції базових функцій, партнерських взаємовідносин і корпоративних інтересів, що зумовлюють узгоджений розвиток таких суб’єктів на основі загальної, функціональної і ділової стратегій.
Метод (методологія). Результати отримані завдяки застосуванню загально-наукових методів порівняльного аналізу, синтезу та систематизації, структурно-логічного, системного аналізу.
Результати досліджень. Запропоновано модель механізму стратегічного розвитку бізнес-суб’єктів системи дистрибуції, яка передбачає поєднання, по-перше, стратегій, характерних для мікрорівня та інтегрованих систем, по-друге, розлогу типізацію стратегічних рішень за такими напрямами, як базові стратегії конкурентної поведінки, стратегії формування каналу дистрибуції, стратегії планування систем постачання, стратегії інституціалізації відносин та стратегії спеціалізації. Встановлено, що інтегрована система дистрибуції функціонує не лише на засадах однієї загальної стратегії, а ділова стратегія окремого бізнес-суб’єкта чи в період стабілізації свого місця в мережі, чи в період входження у цю мережу може бути структурованою згідно з поданими варіантами стратегічних рішень (стратегія спеціалізації, диверсифікації, конфронтації, стратегія довготривалого партнерства та лояльності, стратегія управління маркою). Це забезпечить уникнення цільових конфліктів та дозволить керівникам підприємств обґрунтовано вибрати конкретну стратегію із можливих варіантів, що забезпечить субєктам дистрибуції конкурентні переваги.