Деіндустріальний парадокс економічних трансформацій в Україні
Анотація
З’ясовано основні детермінанти, які зумовили деіндустріалізацію в Україні, а також форми і наслідки їх прояву у національному господарстві. Показано обмеженість ресурсного підходу, застосовуваного ЮНІДО, до ідентифікації детермінант деіндустріалізації економік інверсійного типу, до яких належить економіка України. Запропоновано альтернативний – інституційно-структурний – підхід, згідно з яким виникнення та взаємозумовленість вияву детермінант подано у інституційному контексті з точки зору не лише факту наявності у суспільства ресурсів для розвитку, але й рівня ефективності його інституційної системи в управлінні цими ресурсами. За таким підходом виокремлено інституційно-політичні, організаційно-управлінські, зовнішньоекономічні, структурно-виробничі, фінансово-інвестиційні, інноваційно-технологічні та соціальні детермінанти деіндустріалізації в Україні, розкрито логіку, ієрархію, варіації та результати їх взаємодії для економіки й суспільства.
Серед основних рис зазначених детермінант – деформації інституту власності, що зумовили формування олігархії та підпорядкування держави її інтересам; незахищеність і розмитість прав власності на фоні надмірної зовнішньої відкритості економіки та, як наслідок, структурна примітивізація виробництва разом із зростаючими запитами на споживання і формуванням боргової моделі споживання у держави, бізнесу і населення; зміна інтеграційних векторів розвитку країни разом із зміною її індустріальної спеціалізації на зовнішніх ринках на аграрно-сировинну; унеможливлення комерціалізації соціуму на інноваційних засадах з формуванням неефективної патерналістської системи соціального захисту населення. Запропоновано рекомендації щодо врахування виявлених детермінант при визначенні напрямів розбудови національної економіки.
Серед основних рис зазначених детермінант – деформації інституту власності, що зумовили формування олігархії та підпорядкування держави її інтересам; незахищеність і розмитість прав власності на фоні надмірної зовнішньої відкритості економіки та, як наслідок, структурна примітивізація виробництва разом із зростаючими запитами на споживання і формуванням боргової моделі споживання у держави, бізнесу і населення; зміна інтеграційних векторів розвитку країни разом із зміною її індустріальної спеціалізації на зовнішніх ринках на аграрно-сировинну; унеможливлення комерціалізації соціуму на інноваційних засадах з формуванням неефективної патерналістської системи соціального захисту населення. Запропоновано рекомендації щодо врахування виявлених детермінант при визначенні напрямів розбудови національної економіки.
Ключові слова
деіндустріалізація; права власності; державне управління; боргове споживання; збіднюючий розвиток; зовнішня залежність
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.
Науковий журнал "Український журнал прикладної економіки"
ISSN 2518-1742 (Online)
ISSN 2415-8453 (Print)