Управління smart-спеціалізацією фермерських господарств як стратегічній напрям підвищення ефективності використання земельних ресурсів
Анотація
Вступ. Розв’язання проблеми підвищення ефективності сільськогосподарського виробництва вимагає вияву і максимального використання резервів господарської діяльності, як потенційних можливостей покращення кінцевих результатів роботи. Одним із таких стратегічних аспектів підвищення ефективності фермерського господарювання, використання земельних ресурсів є управління smart-спеціалізацією.
Мета. Формування теоретико-методичних засад управління smart-спеціалізацією фермерських господарств як стратегічного напряму підвищення ефективності використання їх земельних ресурсів.
Метод. Під час проведення дослідження використано такі, методи: абстрактнологічний, монографічний, історичний, системного аналізу й синтезу, графічний.
Результати. Сформовано теоретико-методичний базис smart-спеціалізації фермерських господарств. Доведено, що під smart-спеціалізацією фермерських господарств слід розуміти інноваційно-орієнтовану систему просторового планомірного розвитку соціально- й екологічно-збалансованого сільськогосподарського виробництва конкурентос-проможної продукції, що до того ж охоплює цілеспрямований процес виокремлення в результаті поділу суспільно-розподіленої праці галузей і видів економічної діяльності, які характеризуються однорідним випуском, техніко-технологічним забезпеченням і кваліфікацією персоналу, і супроводжується підвищенням ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу в довгостроковій перспективі. Показано, що smart-спеціалізація фермерських господарств повною мірою узгоджується з ієрархією стратегій економічного розвитку. Визначено принципи smart-спеціалізації на рівні фермерського господарства, регіону та галузі. Встановлено, що до інструментів smart-спеціалізації фермерських господарств належать: цифровізація агробізнесу, інноваційні агротехнології, органік-індустрія, державні інтервенції інноваційної продукції, підготовка й перепідготовка кадрів для інноваційного фермерства. Організаційними формами реалізації політики smart-спеціалізації є кластери в агропродовольчій сфері, замкнені ланцюги створення додаткової вартості, мережеві форми кооперації фермерських господарств, продуктова інтеграція, залучення фермерів до агротехнопарків, націона-льних технологічних платформ, стартапи.
Мета. Формування теоретико-методичних засад управління smart-спеціалізацією фермерських господарств як стратегічного напряму підвищення ефективності використання їх земельних ресурсів.
Метод. Під час проведення дослідження використано такі, методи: абстрактнологічний, монографічний, історичний, системного аналізу й синтезу, графічний.
Результати. Сформовано теоретико-методичний базис smart-спеціалізації фермерських господарств. Доведено, що під smart-спеціалізацією фермерських господарств слід розуміти інноваційно-орієнтовану систему просторового планомірного розвитку соціально- й екологічно-збалансованого сільськогосподарського виробництва конкурентос-проможної продукції, що до того ж охоплює цілеспрямований процес виокремлення в результаті поділу суспільно-розподіленої праці галузей і видів економічної діяльності, які характеризуються однорідним випуском, техніко-технологічним забезпеченням і кваліфікацією персоналу, і супроводжується підвищенням ефективності використання земельно-ресурсного потенціалу в довгостроковій перспективі. Показано, що smart-спеціалізація фермерських господарств повною мірою узгоджується з ієрархією стратегій економічного розвитку. Визначено принципи smart-спеціалізації на рівні фермерського господарства, регіону та галузі. Встановлено, що до інструментів smart-спеціалізації фермерських господарств належать: цифровізація агробізнесу, інноваційні агротехнології, органік-індустрія, державні інтервенції інноваційної продукції, підготовка й перепідготовка кадрів для інноваційного фермерства. Організаційними формами реалізації політики smart-спеціалізації є кластери в агропродовольчій сфері, замкнені ланцюги створення додаткової вартості, мережеві форми кооперації фермерських господарств, продуктова інтеграція, залучення фермерів до агротехнопарків, націона-льних технологічних платформ, стартапи.
Повний текст:
PDFПосилання
- Поки немає зовнішніх посилань.
Статті поширюються на умовах ліцензії Creative Commons Із зазначенням авторства - Некомерційна - Без похідних творів 3.0 Неадаптована.
Науковий журнал "Український журнал прикладної економіки"
ISSN 2518-1742 (Online)
ISSN 2415-8453 (Print)