Основні напрями розвитку ринку зерна та механізму його регулювання в україні

Анотація

Вступ. У статті здійснено економічну оцінку сучасного стану розвитку зернової галузі, визначено особливості формування пропозиції на ринку зерна. Розроблено прогнози валових зборів зернових та зернобобових, а також їх обсягів внутрішнього споживання в Україні на період до 2025 р. За допомогою множинної лінійної регресії визначено чинники, що найбільш впливають на ефективність виробництва пшениці в Україні. На підставі проведеного аналізу розроблено пропозиції щодо удосконалення механізму регулювання ринку зерна.

Мета. Основною метою дослідження є оцінка сучасного стану розвитку ринку зерна, визначення основних чинників, що впливають на формування пропозиції та розробка рекомендацій щодо головних напрямів удосконалення механізму його регулювання в Україні.

Методи. Для реалізації зазначеної мети застосовано методи аналізу, синтезу, структурно-логічного узагальнення, морфологічний та критичний компаративний аналіз літературних джерел, статистико-економічний та економіко-математичний.

Результати. Обґрунтовано недостатню ефективність механізму регулювання ринку зерна в Україні на основі отриманих значень показників «Підтримка ринкової ціни» в розрахунку на 1 тонну зерна та «Номінальний коефіцієнт захисту виробників», які використовуються в країнах ОЕСР, що сприятиме обґрунтуванню управлінських рішень, урахуванню результативності їх впливу на добробут товаровиробників, споживачів та держави. Розроблено прогнози валових зборів зернових і зернобобових культур, що дозволило сформувати передумови для збалансування попиту і пропозиції зерна, визначення експортного потенціалу галузі та формування системи заходів державного регулювання, спрямованої на попередження ймовірних проблем розвитку зерновиробництва. Сформовано концептуальні підходи до формування ефективної логістичної системи на ринку зерна за рахунок зниження інфраструктурних витрат, оптимізації транспортної інфраструктури доставки зерна до портових елеваторів за рахунок встановлення державою чітких та прозорих «правил гри» на ринку, що матиме стимулюючий вплив на конкуренцію, залучення приватних і державних інвестицій до розбудови та технічного переоснащення об’єктів логістичної інфраструктури та підвищення конкурентоспроможності вітчизняного зерна.