Сучасний стан розвитку фермерських господарств україни

Анотація

Вступ. Поступ економіки України до ринку неодмінно супроводжується трансформацією господарського механізму, зміною форм і методів господарювання. Нині серед формалізованих суб’єктів господарювання в аграрному секторі економіки найбільш чисельною є група фермерських господарств, що й зумовлює потребу науково обґрунтованого аналізу їхньої діяльності.

Мета. Метою дослідження є аналіз динаміки розвитку фермерських господарств в Україні.

Метод. Під час дослідження використано такі методи: монографічний, історичний, аналізу й синтезу, розрахунково-конструктивний, графічний.

Результати. Здійснено комплексний аналіз динаміки розвитку фермерських господарств. Показано, що перші фермерські господарства в Україні виникли в 1988–1990 рр. на базі кращих сільськогосподарських підприємств, а стрімкий розвиток фермерства до 2000 р. був спричинений винятковою дією адміністративного механізму і сприятливою державною аграрною політикою. Визначено тенденцію до впорядкування системи фермерських господарств протягом 2005–2017 рр., оптимізації їхніх розмірів переважно за рахунок оренди земельних часток (паїв). Чинниками до того ж є конкуренція, нагромадження досвіду управління фермерськими господарствами, формування компетентностей у фермерів щодо раціональної організації і ведення інтенсивного сільськогосподарського виробництва й збуту готової продукції. Підтверджено, що незважаючи на велику кількість фермерських господарств, їх місце в економіці сільського господарства України і донині залишається незначним. У 2017 р. вони виробляли всього 8,7 % сільськогосподарської продукції (у постійних цінах 2010 р.) усіх категорій господарств і 15,5 % – валової продукції сільгосппідприємств. У структурі валового виробництва фермерських господарств 93,5 % становила продукція рослинництва, з якої найбільшу частку становить зерно і насіння соняшнику. Частка виробництва валової продукції тваринництва за 1990–2017 рр. є низькою і загалом не перевищує 2,0 % у вартісному вираженні й 3,5 % – у натуральному.

Висновки. Показано, що подальший розвиток фермерських господарств України на засадах інституційної трансформації господарств населення й сільських домогосподарств на сімейні ферми є екстенсивним. Інтенсифікація ж можлива тільки за рахунок надання державою коштів підтримки фермерства, а також переорієнтації їх на засади smart-спеціалізації.